АРХЕОЛОГІЯ
Микола Бандрівський, Марія Михаць. Перша знахідка бронзового кельта в Підгородцях біля Урича у Сколівських Бескидах.
Рената Мадида-Легутко, Кшиштоф Туня. Система заселення в латенський період в Західних Карпатах.
Hадя Профантова. Контакты Чехии c юго-востоком и востоком в VI – нaчале VIII вв.
Анна Пєскова, Роман Миська, Олександр Мусін, Віра Гупало. Хрест-енколпіон із розкопок наскельної фортеці Тустань.
Пьотр Н. Котовіч, Роман Миська, Наталя Керч. Середньовічні та модерні елементи спорядження вершника та кінської збруї з фортеці Тустань.
Володимир Петегирич, Дмитро Павлів. Розкопки кургану «Могила Святослава» у Карпатах 1971 р. та їх інтерпретація.
Микола Ільків, Роман Чобан. Археологічна карта Пруто-Черемошського межиріччя.
Ігор Прохненко, Марія Жиленко. Фальшивомонетна справа на королівському замку Нялаб.
Богдан Прищепа. Фортеця в місті Кременці на Замковій Горі за княжої доби.
Михайло Сагайдак. Археологічна пам’ятка в урбанізованому середовищі.
ІСТОРІЯ ТА КРАЄЗНАВСТВО
Леонтій Войтович. Загадка галицького боярства.
Григорій Заплотинський. Монгольська навала в історії Карпатського регіону.
Ілля Паршин. Останні з Романовичів: Андрій та Лев у західних джерелах.
Роман Стрехалюк. Перші документальні згадки про замок Тустань.
Леонід Тимошенко. Вежа-дзвіниця дрогобицького костелу св. Варфоломія у світлі історіографії і документальних та зображальних джерел.
Юрій Стецик. З історії судових процесів Лаврівського монастиря за маєтності у с. Висоцьке Верхнє (XVIII ст.).
Богдан Лазорак. «…vue du rocher d’urycz»: описи мандрівок до замку Тустань в Уричі з «фарбами і без» (1789–1913 рр.).
Володимир Галик. Дрогобич у громадсько-політичній й науковій діяльності та творчій спадщині Івана Франка.
Любомир Пархуць, Марія Джуфер. З історії шкільних будівель Урича.
ЕТНОЛОГІЯ
Тамара Андрієвська. Рослини у традиційній обрядовості Карпат та прилеглого підгір’я.
Ігор Бойко. Шопи-стаєнки на індивідуальних пасовиськах в Українських Карпатах: екологічний аспект (кінець XIX – XX ст.).
Ігор Гілевич. Московський період діяльності карпатознавця Івана Симоненка (1943–1949 рр.).
Михайло Глушко. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району.
Володимир Конопка. Традиційна жниварська обрядовість українців Бойківщини (за меріалами польових досліджень 2008–2012 рр.).
Роман Радович. Розвиток системи опалення житла українців Карпат.
Василь Сивак. Одинарна полиця і мисник в інтер’єрі народного житла Бойківщини (за матеріалами польових етнографічних досліджень).
Роман Тарнавський. Внесок етнографів Львівського університету у польові дослідження традиційної культури українців Карпат (кінець XVIII – початок ХХІ ст.).
ВИКОРИСТАННЯ СКЕЛЬ ТА ПЕЧЕР У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ ТА В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ
Тимур Бобровський. Дещо про водопостачання у середньовічній Тустані.
Артем Гощіцький. Наскельні зображення Тустані (нові знахідки).
Юрій Дубик. Музеєфікація цистерни дитинця Тустані: концепція, вибір методики, проект.
Едуард Куліш, Світлана Корецька. Особливості досліджень інженерно-геологічної будови скель «Тустань» в ракурсі збереження та можливості реставрації пам’ятки архітектури.
Николай Овчаров. Скальный священный город Перперикон в Болгарии: Проблемы археологии и развитие культурного туризма.
Богдан Рідуш. Проблемні питання походження та датування печер в Урицьких скелях.
ПАМ’ЯТКА, ТУРИЗМ І ГРОМАДА: МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ
Тетяна Бей, Ірина Білан. Проект «Територія можливостей. Розвиваємо регіон разом» як приклад роботи з громадою в контексті діяльності Державного історико-культурного заповідника «Тустань».
Катерина Гончарова. Участь громад у збереженні культурного надбання та приватно-громадське партнерство.
Зоряна Лукомська. Символічне ознакування втраченої історико-архітектурної спадщини (на прикладі Станіславівської фортеці).
Світлана Павлишин. Соціологічні дослідження у заповіднику «Тустань».
Любомир Пархуць. Збереження культурного ландшафту села Урич.
Ігор Пошивайло. Майдан – громада – музей: у пошуках ідентичності, синергії, значимості (досвід і виклики у творенні Музею Майдану.
Олег Рибчинський. Програми ревіталізації ринкових площ історичних міст України як простору культурної спадщини.
Ольга Свідзинська. Збереження українських пам’яток на території Польщі (за матеріалами експедиції «Вирій»).
Світлана Шліпченко. Як Майдан перетворювали на Територію Гідності: досвід роботи над конкурсним завданням з перепланування центральної частини Києва та меморіалізації подій Революції Гідності.
ВІРТУАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ
Віктор Волошин, Микола Держило, Віктор Сорочак. Моделі доповненої реальності при відтворенні історичної спадщини.
Семен Фріш. Мобільний додаток Tustan AR.
Борис Четверіков. Створення цифрової моделі місцевості концентраційного табору Stalag-328 за допомогою ГІС-технологій.