Приурочено до дня народження Михайла Рожка.
24-25 червня 2006 р. Державний історико-культурний заповідник „Тустань“ спільно з ОУМ „Спадщина“ та друзями-добровольцями провів акцію з перевірки історичної візуальної сигналізації, яка існувала в княжі часи — часи української державності. Візуальна сигналізація проходила через основні перевали Українських Карпат і попереджувала про несподівані напади ворога. Теоретичні засади досліджені та обгрунтовані в процесі вивчення наскельних споруд Тустані, Бубнища, Розгірча Карпатською архітектурно-археологічною експедицією (керівник – Михайло Рожко) та висвітлені в численних публікаціях. Вибрані точки – підвищення вздовж історичних торгівельних шляхів, де розташовані оборонні об’єкти – укріплення, городища тощо. Вночі наші предки сигналізували вогнем, вдень – білим димом, а коли видимість була відсутня – звуком (рогом, трембітою, дзвоном).
24-25 червня 70 молодих і зовсім юних учасників експерименту вийшли на 17 вершин і запалили сигнальні вогні. Сигналізували димом (вдень) та ракетницями (вночі). На 6 вершині крім цього випробовували оповіщення звуком (океанська мушля, ріг, трембіта) за участю музикознавця-фольклориста Любомира Кушлика. Керівники вершин у своїх точках зафіксували на фотоплівці та в анкеті ситуацію, час, видимість, умови проведення оповіщення. Ці польові матеріали стали основою для наукового аналізу.
Експеримент повинен відповісти на такі питання: у яких місцях розміщувалися сигнальні точки, з якою швидкістю поширювався сигнал, які засоби використовувалися для оповіщення історично. Частину інформації отримано у 2006 році, зокрема уточнено розташування точок, засоби оповіщення. Акція на практиці довела життєвість гіпотези, відповіла на численні питання і поставила нові, тому дослідження системи карпатської сигналізації триватимуть і надалі.