“Вітер” об’єднав мистецтво і природу на Тустані

OLYMPUS DIGITAL CAMERAВосьмий фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» – 2013 за традицією відбувся на початку серпня, на території городища літописного міста Тустань. Цьогоріч формат фестивалю був спрямованим більше на інтерактивне залучення відвідувачів у святкове дійство – участь не лише у майстер-класах, але й у стройовій підготовці та нічному штурмі фортеці.

Мистецька частина фестивалю, окрім зовнішнього оформлення території, була виражена дитячою творчістю – у п’ятницю малеча розмальовувала різнобарвними орнаментами бойові щити, якими в суботу захищались новобранці середньовічного легіону.

У суботу та неділю дітям доручили створення фестивального прапора, який наступного року стане однією із складових головної сцени-помосту.

Для дорослих гостей «Ту Стані!» на території біля скель Урича молоді львівські дизайнери – Маріанна Дубова та Ірина Дутко представили мистецьку інсталяцію «Вітер». Виконана у стилі лендарт, композиція створена із використанням агроволокна, тканини, сіна та дерев’яних палиць. Показуючи різні шляхи і коня на одному із них, автори проводять паралель із життєвою дорогою людини, демонструючи щосекундний рух, зміни під впливом “вітру” – суспільства, історії та обставин, в яких живемо.

Подібний проект в Тустані реалізовується вперше і у багатьох людей може викликати численні запитання, тож ми вирішили детальніше розповісти про інсталяцію у розмові із самими авторами – Маріанною та Іриною.

Що вас надихнуло на ідею створення інсталяції в стилі лендарт?

Маріанна: Ми часто говорили і думали про створення лендарт об’єкту та інсталяції в ландшафті. І, як часто трапляється, думки втілюються – нам випала нагода попрацювати в межах дуже цікавого та особливого фестивалю – “Ту Стань!”.

Ірина: Ми неодноразово відвідували фестиваль, а також були його учасниками. На першому фестивалі в 2005 році я була волонтером, а на одному з наступних – проводила мистецький майстер-клас. Щоб краще відчути простір, який також частково продиктував свої умови, перед створенням проекту ми виїжджали на місце. «Вітер», а саме так називається наша інсталяція, має досить філософський зміст, в нього можна закласти багато різних значень і різного розуміння, одне з яких ми пропонуємо в нашій концепції, але все ж залишаємо місце для роздумів, адже кожен відчуває вітер по-різному і по-різному він на нього впливає.

Яке основне завдання ви ставили перед собою, що саме хотіли донести до глядача?

Ірина: Основною метою було передати дух і відгомін середньовіччя, який має безпосередній вплив на наше сьогодення, на нашу історію. Асоціації з вітром з’явились не дарма, адже ми відчуваємо дію і вплив вітру, хоча й не бачимо його. Саме таким чином на нас впливають і події минулих літ, які доходять до нас через століття розвитку, доносять до нас силу і дух предків. Основна думка про суть концепції і закладену символіку викладена в короткому бріфі до проекту.

Кінь – який повертається без свого господаря, воїна який загинув, несе звістку рідним та cимволізує тих воїнів, які полягли на полі бою. Кінь, як сакральна тварина – тому ми його візуалізовуємо, а воїна як такого ми не показуємо, маємо лише безліч списів і вітер, який доносить до нас спогади.. Все, що ми намагались передати – це інтерпритація середньовіччя, його духу, образу через обрані символи. Людина, яка перебуває в середині інсталяції, поміж “вітром” і списами, які його стримують, може пережити відчуття присутності серед тих воїнів, яких вже немає поруч нас, є лише їх дух. Якщо зупинитись, вдивитись і вдуматись, можна домалювати образи, відчуття і ті переживання, які мали місце тут! На тих самих схилах, але в інший час, багато століть тому..

Iryna Dutko (24)

Скільки часу було витрачено на підготовчий етап та реалізацію проекту?

Ірина: Важко окреслити часовими рамками візуалізацію самої ідеї та її остаточне погодження, це відбувалось в різний час, в різних місцях. Сам процес підготовки матеріалів і монтажу забрав більше тижня. Особливо приємним був етап встановлення інсталяції на пагорбах в Тустані. Робота тривала з раннього ранку до пізнього вечора. Позитивний заряд енергії на наступний день отримували під час відпочину біля ватри під зоряним небом. Здійснення проекту стало реальним завдяки допомозі друзів, тож до нашої з Маріанною команди долучились Сашко Страшевський, Павло Кульпа та Ігор Дудик.

Чи планується продовження даної роботи – в іншому місці, в іншому часі?

Ірина: Конкретних планів, які можна було б анонсувати в певних подія і датах наразі немає, проте є певні ідеї для інсталяції даного проекту в інших просторах, можливо з частковою адаптацією до нового середовища. Однак основна суть, основний меседж, який закладено у нашій концепції, мав би залишитись незмінним.

Що можете сказати про Тустань, як майданчик для реалізації проекту?

Маріанна: «Ту Стань!» має своє обличчя, він особливий, з характером. А середовище, з його полонинками, гірськими хребтами та звичайно скелі, надихають на створення цікавих проектів.

Ірина: Тустань і як фестиваль, і як заповідник, є дуже цікавими для реалізації будь-яких мистецьких проектів, основне – не втрачати зв’язок з його багатим історичними минулим.

Поділіться, будь ласка, власним досвідом побачених мистецьких інсталяцій – можливо котрась особливо вплинула на ваше бачення і майбутню діяльність?

Ірина: Наше бачення, яке відображається в нашій діяльності, формується щодня, на нього певною мірою впливає середовище і люди, які нас оточують, кожен новий день дає нам новий досвід. Найбільша подія, яка вплинула на моє бачення і майбутню діяльність – це Венеційські бієнале, які я мала нагоду відвідати, де представляють неймовірну кількість проектів з усього світу, це своєрідний “брейнстормінг”, після якого важко заснути і хочеться щось творити.

Скільки часу триватиме інсталяція?

Ірина: На даний момент інсталяція ще триває і доступна для огляду в своєму первісному вигляді доки дозволятимуть погодні умови.

Розмовляла: Ірина Білан.

Фото: Ірина Дутко, Віталій Грабар.

 

Біографія

IMG_1243Маріанна Дубова

Народилася 1981 році у Львові.

У 2004р. закінчила Національний університет «Львівська політехніка» Інститут Архітектури, спеціальність «Дизайн».

3 2005р. викладач кафедри «Дизайну та основ архітектури» Інституту Архітектури, Національного університету «Львівська політехніка».

Працює а галузі графічного дизайну та ілюстрації.

Участь у виставках:

2013 – інсталяція «Вітер» в рамках фестивалю Тустань с. Урич, Сколівського району, Львівської області
2013 – проведення воркшопу «Вуличні меблі» в рамках проекту “Майстерня міста” , пл. Ринок, м. Львів
2013 – кураторство і співавторство проекту “Арт простір: Венеція», м. Львів
2013 – виставка творчих робіт членів Спілки дизайнерів України, м. Львів (Україна)
2013 – виставка творчих робіт викладачів Львівської політехніки. Зимовий салон: «Політехніка – арт» м. Львів (Україна)

IMG_1276Ірина Дутко

Народилась 1983 року у Львові.

2001 – закінчила Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша.

2006 – закінчила Національний університет «Львівська політехніка», інститут Архітектури, спеціальність: дизайн.

З 2007 – викладач кафедри «Дизайну та основ архітектури» Інституту Архітектури Національного університету «Львівська політехніка».

Працює в галузі дизайну інтер’єру, фотографії, живопису, інсталяції.

 

Участь у виставках:

2013 – інсталяція «Вітер» в рамках фестивалю “Ту Cтань!”, с.Урич, Сколівського району, Львівської області
2013 – проведення воркшопу «Вуличні меблі» в рамках проекту ”Майстерня міста” , пл. Ринок, м. Львів
2013 – кураторство і співавторство проекту “Арт простір: Венеція», м. Львів
2013 – виставка творчих робіт членів Спілки дизайнерів України, м. Львів (Україна)
2013 – виставка творчих робіт викладачів Львівської політехніки. Зимовий салон: «Політехніка – арт» м. Львів (Україна)
2011 – персональна фото-виставка “Париж. Графіка міста”, м. Львів (Україна)
2011 – виставка творчих робіт викладачів Львівської політехніки. Зимовий салон: «Політехніка – арт» м. Львів (Україна)
2010 – науково-мистецький проект “Еллада очима молодих Українців”, м. Афіни (Греція)
2010 – виставка “З початком весни…Великодні дари”, м. Мадрид (Іспанія), м. Париж (Франція)
2010 – виставка “5 інтерпретацій України. Україна очима молодих митців”, м. Прага (Чехія)
2009 – виставка “П’ять інтерпретацій України. Україна очима молодих митців” м. Афіни (Греція)
2009 – українсько-польський малярський пленер, м. Краснік, Польща
2009 – виставка творчих робіт викладачів кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка» м. Львів (Україна)


Довідка

Термін лендарт походить з англійської мови (land art) і буквально означає «мистецтво землі». Іноді лендартом називають спосіб співіснування природи і мистецтва. Основним місцем дії митця є простір природи, не обмежений стінами, проте доповнений автором відповідно до того, про що він хоче сказати.

Вперше такий вид мистецтва появився у 1960-их роках і пов’язаний із рухом хіпі у США, коли люди втомилися від надмірно швидких темпів глобалізації та стали протестувати проти забруднення природи. В Україні першим мистецьким твором можна вважати інсталяцію «Колиска для ненародженої дитини» художника Олександра Бабака та його колеги Олександра Бородая, створену у 1989-му році у селі Великий Перевіз, Полтавської області. Основу цієї композиції склали знайдені на горищі старі речі та елементи емалі. Під час ще одного проекту Олександр Бабак з допомогою плуга намалював на полі пентаграми, а з допомогою Олексія Литвиненка на фоні білої гори вибудував дзеркала таким чином, що сонячні зайчики формували обрис птаха.